вівторок, липня 28, 2020





Малювання нетрадиційними техніками допомагає прищепити любов до зображувального мистецтва та викликає цікавість до малювання, бажання малювати ще більше. Нетрадиційні техніки малювання викликають у дітей безліч позитивних емоцій, відкривають можливості використовувати добре знайомі їм предмети в якості художніх матеріалів. Незвичні техніки малювання зацікавлюють дітей, сприяють розвитку творчості у всіх, без винятку. Під час малювання нетрадиційними техніками дошкільники отримують знання про зображувально-виражальні можливості матеріалів, оволодівають технічними прийомами роботи з ними та послідовністю виконання образотворчого процесу. У дітей задіюються всі можливі сенсомоторні рецептори. Вони вчаться створювати гарні зображення, радіти їм, вірити в свої сили, координувати дії ока, руки, кисті. Завдяки нетрадиційним технікам дитячі малюнки стають змістовніші, привабливіші, виразніші, емоційніші. Навчившись виражати свої почуття на папері (і не тільки), дошкільники краще розуміють почуття інших, вчаться долати сором’язливість, страх перед малюванням, перед тим, що нічого не вийде, проявляють свої нахили, здібності, обдарування, уяву, фантазії. Важливо, що кожна дитина вчиться працювати на своєму рівні здібностей. Дитячі роботи, під час творчого процесу такого малювання, не залежні від зразка, як зазвичай – вони не схожі одна на одну і дивують інших. Нетрадиційні техніки малювання і художня творчість допомагають дітям розкрити свою особистість, індивідуальність та неповторність.




четвер, липня 16, 2020

Як вивчити годинник - мультик українською - Пригоди хмаринки №2








Скоромовки необхідні не тільки малюкам, які не вимовляють певні звуки. Скоромовки сприяють і загальному розвитку мовлення у дітей. UAUA.INFO підготували веселі і смішні скоромовки українською мовою для дітей дошкільного віку, завдяки яким діти будуть говорити чітко і виразно.

Діти до п'яти-шести років часто мають проблеми з мовленням і їм доводиться займатися з логопедом. В багатьох випадках це можна попередити, якщо вчасно почати розучувати з дітьми скоромовки. Достатньо приділяти по 10 хвилин щодня на вимовляння скоромовок, аби у дитини не було проблем з дикцією.

Короткі українські скоромовки для дітей дошкільного віку (4 років)
 

Босий хлопець
Сіно косить.

***

На столі стоїть сільниця,
У сільниці — сіль.

***

Бабин біб розцвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ.

***

Семен сіно віз — не довіз,
Лишив сани — узяв віз.

***

У бобра добра багато.

***

Смаженю смажив,
Смажив Саша,
Замість смажені
У Саші сажа.

вівторок, липня 14, 2020

Дитяче розвиваюче відео








Наталя Забіла

ПРО БІЛОЧКУ ТА ЗАЙЧИКА, ВЕСЕЛИХ ПУСТУНІВ

Казка



Живуть собі в лісі друзі - зайчик та білочка. Уночі зайчик спить під деревом у норі, а білочка - на дереві вгорі. І тоді все навколо стихає, лиш вітерець кущі колихає.
Та як прокинуться вранці друзі - іде галас по всій окрузі! Бо такі вони пустуни, такі стрибуни та реготуни, таке з ранку до вечора коять, що весь ліс не має спокою. Як почнуть одне за одним ганятися, сторчака перекидатися, стрибати через кущі та пні, ще й горлати щосили пісні!.. 
Гілочки на деревах тріпотять, пташки переполохані хтозна-куди летять, тікає геть лісова дрібнота, жабки стрибають у болото... А зайчик і білочка знай розважаються, якщо й гримне хтось - не ображаються. 
От одного разу каже їм велика мудра черепаха:
- Годі вам пустувати й галасувати! Хіба ви не боїтеся лихих звірів і птахів - вовків, лисиць або хижих шулік?
- Не боїмося, не боїмося! - гукають зайчик і білочка. - Нема в нашому лісі ні вовків, ні лисиць, ані хижих шулік! Нам нема кого боятися!
-  А ви б краще не вихвалялися, - каже черепаха, - в сусідньому лісі таки є страшна птаха. Це стара-престара ворона, велика-превелика, з міцним гострим дзьобом. І кричить вона страшно - "Кра! Кра!". Отже, поводьтеся пристойно й тихо, бо прилетить вона, й буде вам лихо!
Зайчик та білочка притихли, перезирнулися.
- Ми такої птахи ніколи не бачили! - кажуть вони.
- А ви багато чого ще не бачили, - каже черепаха, - бо ви ще малі, не дорослі. Отож бережіться старої ворони. Якщо почуєте страшний вигук "Кра!" - то тікайте і ховайтеся швидше!
Промовила це черепаха і пішла в своїх справах. 
Та наші друзі тільки на одну хвилиночку притихли, а далі знову почали стрибати та на весь ліс галасувати. І було їм дуже весело!
Тим часом стара ворона з сусіднього лісу вже дізналася про цих пустунів. От вона свого міцного дзьоба нагострила, простерла широченні чорні крила, швидко сюди прилетіла і на дубі серед галяви сіла.
Бачить: на зеленій траві-мураві метушаться двоє прудких малят - зайчик і білочка. Одне гасає, друге його наздоганяє, одне через одного стрибають, перекидаються, у довгої лози граються. Ще й верещать та горлають так, ніби їх тут не двійко малих, а цілий табун. Хоч вуха затикай, щоб не оглухнути!
Подивилася, подивилася ворона та й міркує собі:
"Підманю їх ближче, щоб мені, старій, за ними не ганятися... Не втечуть вони з-під мого дзьоба!" І каже їм лагідним голосом:
- Добридень, малята! Привіт вам із сусіднього лісу! Почули це зайчик і білочка, припинили свою розвагу й нашорошили вуха:
- Із сусіднього лісу? Це з того самого, де живе страшна птаха - ворона? Ви її знаєте?
- Знаю, знаю, - каже ворона, сама до себе нишком посміхаючись, - вона-то, може, й страшна. Але мене ви не бїйтеся, підійдіть ближче!
- Ми й не боїмося вас, - сказали зайчик та білочка і наблизились на один крок, - ми боїмося тільки ворони. Але ми її ніколи не бачили і не знаємо - яка вона з виду? Від кого ж нам тікати?
- Грайтеся собі спокійно, - ще лагідніше каже ворона,- якщо та страшна птаха прилетить, я подам вам знак, тоді й тікайте!
Зайчик і білочка підійшли ще ближче.
- А який знак? - питають вони.
- Ось так-от голосно вигукну...

Тут ворона роззявила дзьоба та щосили гукнула: "Кра!!!"
Коли це глядь - на галявині вже нема нікого, ні зайчика, ані білочки!.. Де ж вони поділися?
А вони як почули страшний вигук, що про нього їм черепаха розповідала, так одразу й дременули в кущі!
Забилися в найглибшу гущавину, сидять, тремтять і перешіптуються:
- Оце ж та сама ворона і є!..
А ворона подивилася, здивувалася та й полетіла геть.


За матеріалами: Наталя Забіла. "Веселі друзі". Оповідання та казки. Малюнки Володимира Решетова та Галини Сокиринської. Київ, "Веселка", 1975 рік, стор. 32 - 35.

 


Пластиліновий гриб-боровик (ліплення)



неділя, липня 12, 2020




В день святих Апостолів Петра і Павла починалися жнива. Звідси й походить народне вірування про те, що справа святого Петра - "жито зажинати".

До свята Петра і Павла готувались, як до великої події: білили хати, прикрашали рушниками стіни. Ранком всі йшли до церкви, а повернувшись, розгівлялись мандриками. Мандрики - це пампушки з пшеничного тіста, яєць і сиру, їх полюбляли Петро і Павло. Свято Петра і Павла - найвищий розквіт літа.

Петра і Павла — особливе свято,
Що хліборобства сутність розкрива:
І боязко, і любо зустрічати
Найбажанішу пору цю — ЖНИВА!

За свій врожай молися, хліборобе!
Бо ж зараз ти й природа — сам на сам
І чи твоя молитва до вподоби
І полю, і серпу, і небесам?

Аби якнайдостойніше зустріть
Це споконвічне хліборобське свято,
Серпи гострити слід заздалегідь
Та оновити-побілити хату.

Це - підготовка. Свято ще попереду
Нарешті настає жадана днина,
І до схід сонця (в п’ятницю чи в середу
У поле має вийти вся родина.

Обличчям всі стають до сонця сходу
На душах так спокійно, легко, ясно.
Молитву першим прочита господар,
А потім всі повторять одночасно.

Господар першу жменю дожинає,
Жнуть жменю другу інші всі гуртом.
А потім жмені перші ті складає
Сім’я уся урочисто хрестом.

Коли готові перші сім снопів,
їх ставлять колом догори колоссям.
Складають другий хрест із колосків
І в центр кладуть, як здавна повелося.

Зійшовши, сонце застає родину
Всю в зборі на межі своєї ниви
Що в колі розстелила скатертину
І почина сніданок неквапливий.

Шануйте Свято першого снопа —
І Ваша нива буде не скупа!

 

За матеріалами: Вадим Бойко, Анастасия Стельмах. "Свята українського народу". Видавництво "Діса-Плюс", 2010, стор. 62 - 63. https://toloka.to/